фосфоресценція —
фосфоресце́нція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
фосфоресценція —
ФОСФОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із видів люмінесценції – свічення деяких речовин протягом тривалого часу після припинення дії на них якогось світла, рентгенівського проміння тощо; // Свічення органів деяких глибоководних тварин.
Словник української мови у 20 томах
фосфоресценція —
-ї, ж., фіз. Люмінесценція, яка продовжується після зупинки дії збуджуючого фактора. || Свічення органів деяких глибоководних тварин. || Свічення, що викликається звичайно світними бактеріями.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фосфоресценція —
фосфоресце́нція (від грец. φωσφόρος – світлоносний та лат. escentia – суфікс, що означає слабку дію) свічення (від 103 сек. до кількох годин) деяких речовин (напр., сірчистих сполук цинку, барію, стронцію) після припинення освітлювання їх; один з різновидів люмінесценції. Див. також флуоресценція.
Словник іншомовних слів Мельничука
фосфоресценція —
Свічення речовин, викликане світловим опроміненням, зникає, зазвичай, через відносно тривалий час (від кількох мкс до кількох год.) після закінчення збурення; вид фотолюмінесценції.
Універсальний словник-енциклопедія
фосфоресценція —
ФОСФОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із двох видів люмінесценції — свічення деяких речовин протягом тривалого часу після припинення дії на них якогось світла, рентгенівського проміння тощо; // Свічення органів деяких глибоководних тварин.
Словник української мови в 11 томах