Великий тлумачний словник сучасної мови

фосфоресценція

фосфоресце́нція

-ї, ж., фіз.

Люмінесценція, яка продовжується після зупинки дії збуджуючого фактора.

|| Свічення органів деяких глибоководних тварин.

|| Свічення, що викликається звичайно світними бактеріями.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. фосфоресценція — фосфоресце́нція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фосфоресценція — ФОСФОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із видів люмінесценції – свічення деяких речовин протягом тривалого часу після припинення дії на них якогось світла, рентгенівського проміння тощо; // Свічення органів деяких глибоководних тварин.  Словник української мови у 20 томах
  3. фосфоресценція — фосфоресце́нція (від грец. φωσφόρος – світлоносний та лат. escentia – суфікс, що означає слабку дію) свічення (від 103 сек. до кількох годин) деяких речовин (напр., сірчистих сполук цинку, барію, стронцію) після припинення освітлювання їх; один з різновидів люмінесценції. Див. також флуоресценція.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фосфоресценція — Свічення речовин, викликане світловим опроміненням, зникає, зазвичай, через відносно тривалий час (від кількох мкс до кількох год.) після закінчення збурення; вид фотолюмінесценції.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. фосфоресценція — Фосфоресце́нція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. фосфоресценція — ФОСФОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із двох видів люмінесценції — свічення деяких речовин протягом тривалого часу після припинення дії на них якогось світла, рентгенівського проміння тощо; // Свічення органів деяких глибоководних тварин.  Словник української мови в 11 томах