фосфоресценція

Свічення речовин, викликане світловим опроміненням, зникає, зазвичай, через відносно тривалий час (від кількох мкс до кількох год.) після закінчення збурення; вид фотолюмінесценції.

Значення в інших словниках

1. фосфоресценція — фосфоресце́нція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. фосфоресценція — ФОСФОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із видів люмінесценції – свічення деяких речовин протягом тривалого часу після припинення дії на них якогось світла, рентгенівського проміння тощо; // Свічення органів деяких глибоководних тварин.  Словник української мови у 20 томах
3. фосфоресценція — -ї, ж., фіз. Люмінесценція, яка продовжується після зупинки дії збуджуючого фактора. || Свічення органів деяких глибоководних тварин. || Свічення, що викликається звичайно світними бактеріями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фосфоресценція — фосфоресце́нція (від грец. φωσφόρος – світлоносний та лат. escentia – суфікс, що означає слабку дію) свічення (від 103 сек. до кількох годин) деяких речовин (напр., сірчистих сполук цинку, барію, стронцію) після припинення освітлювання їх; один з різновидів люмінесценції. Див. також флуоресценція.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. фосфоресценція — Фосфоресце́нція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. фосфоресценція — ФОСФОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із двох видів люмінесценції — свічення деяких речовин протягом тривалого часу після припинення дії на них якогось світла, рентгенівського проміння тощо; // Свічення органів деяких глибоководних тварин.  Словник української мови в 11 томах