Значення в інших словниках
-
хлюп —
хлюп 1 вигук незмінювана словникова одиниця хлюп 2 іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
хлюп —
ХЛЮП¹, виг. 1. Звуконаслідування, що передає хлюпання, плескання води. Маленькі хвилі рівно котилися, ласкаво мили берег. Хлюп-хлюп!.. хлюп-хлюп!.. (М. Коцюбинський); Захлюпали кулі круг човна: хлюп, хлюп, – Неначе хлопушки... (І.
Словник української мови у 20 томах
-
хлюп —
I виг. 1》 Звуконаслідування, що передає хлюпання, плескання води. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. хлюпати і хлюпнути. II -у, ч., розм. Звук від коливання, падіння води чи удару по її поверхні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хлюп —
ХЛЮП¹, виг. 1. Звуконаслідування, що передає хлюпання, плескання води. Маленькі хвилі рівно котилися, ласкаво мили берег. Хлюп-хлюп!.. хлюп-хлюп!.. (Коцюб., І, 1955, 40); Захлюпали кулі круг човна: хлюп, хлюп,— Неначе хлопушки… (Нех.
Словник української мови в 11 томах
-
хлюп —
Хлюп меж., выражающее плескъ воды, паденіе въ воду. Жяба на березі сиділа та хлюп у воду. Драг. 366.
Словник української мови Грінченка