хлюп

хлюп 1

вигук

незмінювана словникова одиниця

хлюп 2

іменник чоловічого роду

розм.

Значення в інших словниках

1. хлюп — ХЛЮП¹, виг. 1. Звуконаслідування, що передає хлюпання, плескання води. Маленькі хвилі рівно котилися, ласкаво мили берег. Хлюп-хлюп!.. хлюп-хлюп!.. (М. Коцюбинський); Захлюпали кулі круг човна: хлюп, хлюп, – Неначе хлопушки... (І.  Словник української мови у 20 томах
2. хлюп — I виг. 1》 Звуконаслідування, що передає хлюпання, плескання води. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. хлюпати і хлюпнути. II -у, ч., розм. Звук від коливання, падіння води чи удару по її поверхні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хлюп — Хлюп, виг.; хлюп-хлюп  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. хлюп — ХЛЮП¹, виг. 1. Звуконаслідування, що передає хлюпання, плескання води. Маленькі хвилі рівно котилися, ласкаво мили берег. Хлюп-хлюп!.. хлюп-хлюп!.. (Коцюб., І, 1955, 40); Захлюпали кулі круг човна: хлюп, хлюп,— Неначе хлопушки… (Нех.  Словник української мови в 11 томах
5. хлюп — Хлюп меж., выражающее плескъ воды, паденіе въ воду. Жяба на березі сиділа та хлюп у воду. Драг. 366.  Словник української мови Грінченка