хоробрість —
хоро́брість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
хоробрість —
[хоробр'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
хоробрість —
ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість, відважність, звага. Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував...
Словник української мови у 20 томах
хоробрість —
-рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хоробрість —
ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість. Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував, Хоробрістю серце гартував (Мирний, V...
Словник української мови в 11 томах
хоробрість —
Хоробрість, -рости ж. Храбрость.
Словник української мови Грінченка