хоробрість

ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж.

Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість, відважність, звага.

Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував, Хоробрістю серце гартував (Панас Мирний);

– А на поповнення, Савочко, не надійся. – Боженко .. перейшов на лагідний батьківський тон. – Так що прояви там побільше хоробрості, класової ненависті, чув? Ну от... (О. Довженко);

– Звичайно, хоробрість – найвища якість в людині. Принаймі я вважаю людьми тільки хоробрих (О. Гончар).

◇ (1) Для хоро́брості – щоб підбадьорити себе, набратися сміливості.

В серці, в гуркоті гармат, якась струна бриніла тонко: “Це все нічого. Ми ще їм, що котелками самогонку п'ють для хоробрості, рудим од крові нашої, покажем!” (В. Сосюра);

Набра́тися хоро́брості див. набира́тися.

Значення в інших словниках

1. хоробрість — хоро́брість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. хоробрість — [хоробр'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. хоробрість — -рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хоробрість — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст.  Словник синонімів української мови
5. хоробрість — Хоро́брість, -рости, -рості, -рістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. хоробрість — ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість. Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував, Хоробрістю серце гартував (Мирний, V...  Словник української мови в 11 томах
7. хоробрість — Хоробрість, -рости ж. Храбрость.  Словник української мови Грінченка