хоробрість

хоро́брість

[хоробр'іс'т']

-рос'т'і, ор. -р'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. хоробрість — хоро́брість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. хоробрість — ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість, відважність, звага. Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував...  Словник української мови у 20 томах
3. хоробрість — -рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хоробрість — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст.  Словник синонімів української мови
5. хоробрість — Хоро́брість, -рости, -рості, -рістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. хоробрість — ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість. Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував, Хоробрістю серце гартував (Мирний, V...  Словник української мови в 11 томах
7. хоробрість — Хоробрість, -рости ж. Храбрость.  Словник української мови Грінченка