Значення в інших словниках
-
хоровитий —
хорови́тий прикметник діал.
Орфографічний словник української мови
-
хоровитий —
ХОРОВИ́ТИЙ, а, е, діал. Хворобливий. Зроду утлий і хоровитий, він дуже був вразливий на всякий, хоть і чужий, біль, на всяку кривду та неправду (І. Франко); Була то суха, з хриплим голосом полька з Лодзі – Зося.
Словник української мови у 20 томах
-
хоровитий —
хорови́тий хворобливий, кволий, немічний (ср, ст): Коли Ляля скінчила, блідий, хоровитий Петрусь, що цілий час довбав собі в носі, несміливо й тихо питає... (Чернява)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
хоровитий —
-а, -е, діал. Хворобливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хоровитий —
ХВОРОБЛИ́ВИЙ (який легко піддається хворобам, часто хворіє), ХВОРОВИ́ТИЙ, БО́ЛІСНИЙ, СЛАБОВИ́ТИЙ розм., ХОРОБЛИ́ВИЙ розм., ХОРОВИ́ТИЙ діал., ХОРУВА́ТИЙ діал., БЕЗЗДОРО́ВНИЙ (БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ) діал.
Словник синонімів української мови
-
хоровитий —
ХОРОВИ́ТИЙ, а, е, діал. Хворобливий. Зроду утлий і хоровитий, він дуже був вразливий на всякий, хоть і чужий, біль, на всяку кривду та неправду (Фр., V, 1951, 302); Була то суха, з хриплим голосом полька з Лодзі — Зося.
Словник української мови в 11 томах
-
хоровитий —
Хоровитий, -а, -е = хоробливий. Желех.
Словник української мови Грінченка