циганя —
циганя́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
циганя —
ЦИГАНЯ́, ня́ти, с. Те саме, що циганча́. Тижні минають, як стоїть йому циганя перед душею. І він бачить його, як тогді [тоді] стояло... в мізерній одежині... (О. Кобилянська); Сидить мале циганя, коня виїжджає, А старий – його й коня Нагайкою крає (С. Руданський).
Словник української мови у 20 томах
циганя —
-яти, с. Те саме, що циганча.
Великий тлумачний словник сучасної мови
циганя —
ЦИГАНЯ́, я́ти, с. Те саме, що циганча́. Тижні минають, як стоїть йому циганя перед душею. І він бачить його, як тогді стояло… в мізерній одежині… (Коб., І, 1956, 539); Сидить мале циганя, коня виїжджає, А старий — його й коня Нагайкою крає (Рудан., Тв., 1959, 261).
Словник української мови в 11 томах