циганя
ЦИГАНЯ́, ня́ти, с.
Те саме, що циганча́.
Тижні минають, як стоїть йому циганя перед душею. І він бачить його, як тогді [тоді] стояло... в мізерній одежині... (О. Кобилянська);
Сидить мале циганя, коня виїжджає, А старий – його й коня Нагайкою крає (С. Руданський).
Словник української мови (СУМ-20)