цюкання —
цю́кання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
цюкання —
ЦЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. цю́кати і звуки, утворювані цією дією. Цюкання сокир залунало з подвійною силою (І. Франко); Глухе цюкання кирочок в руках дівочих хвилювало серце Якова Шпачука, як музика (І. Волошин).
Словник української мови у 20 томах
цюкання —
-я, с. Дія за знач. цюкати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цюкання —
ЦЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. цю́кати і звуки, утворювані цією дією. Цюкання сокир залунало з подвійною силою (Фр., VI, 1951, 107); Глухе цюкання кирочок в руках дівочих хвилювало серце Якова Шпачука, як музика (Вол., Озеро.., 1959, 15).
Словник української мови в 11 томах
цюкання —
Цю́кання, -ня с. Легкіе удары топора.
Словник української мови Грінченка