Великий тлумачний словник сучасної мови

цюкання

цю́кання

-я, с.

Дія за знач. цюкати і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. цюкання — цю́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. цюкання — ЦЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. цю́кати і звуки, утворювані цією дією. Цюкання сокир залунало з подвійною силою (І. Франко); Глухе цюкання кирочок в руках дівочих хвилювало серце Якова Шпачука, як музика (І. Волошин).  Словник української мови у 20 томах
  3. цюкання — Цю́кання, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. цюкання — ЦЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. цю́кати і звуки, утворювані цією дією. Цюкання сокир залунало з подвійною силою (Фр., VI, 1951, 107); Глухе цюкання кирочок в руках дівочих хвилювало серце Якова Шпачука, як музика (Вол., Озеро.., 1959, 15).  Словник української мови в 11 томах
  5. цюкання — Цю́кання, -ня с. Легкіе удары топора.  Словник української мови Грінченка