Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
цюк —
цюк вигук незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
цюк —
ЦЮК, ЦЮК-ЦЮ́К, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає звук від удару по чому-небудь. В цих кроках видати кожну бездоганно приладнану гаєчку до віками плеканого механізму. Тут ніщо не зірветься, тільки – Цок! Цок! (Б. Антоненко-Давидович). 2. розм.
Словник української мови у 20 томах
цюк —
цюк → кцюк
Лексикон львівський: поважно і на жарт
цюк —
ЦЮК, ЦЮК-ЦЮ́К, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає звук від удару по чому-небудь. 2. розм. Уживається як присудок за знач. цю́кати і цю́кнути. Він цюк — і хатку розрубав (Гл., Вибр., 1951, 211); [Кукса:] Ну, як ти даси їм [дочкам] ради?...
Словник української мови в 11 томах
цюк —
Цюк меж., выражающее легкій ударъ топора. Чуб. І. 215. Грин. І. 220. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Стор. II. 70. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. Грин. II. 184. а ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк.
Словник української мови Грінченка