цюкання

ЦЮ́КАННЯ, я, с.

Дія за знач. цю́кати і звуки, утворювані цією дією.

Цюкання сокир залунало з подвійною силою (І. Франко);

Глухе цюкання кирочок в руках дівочих хвилювало серце Якова Шпачука, як музика (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. цюкання — цю́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. цюкання — -я, с. Дія за знач. цюкати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цюкання — Цю́кання, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. цюкання — ЦЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. цю́кати і звуки, утворювані цією дією. Цюкання сокир залунало з подвійною силою (Фр., VI, 1951, 107); Глухе цюкання кирочок в руках дівочих хвилювало серце Якова Шпачука, як музика (Вол., Озеро.., 1959, 15).  Словник української мови в 11 томах
5. цюкання — Цю́кання, -ня с. Легкіе удары топора.  Словник української мови Грінченка