цюця —
цю́ця іменник жіночого роду, істота собака дит.
Орфографічний словник української мови
цюця —
ЦЮ́ЦЯ, і, ж., дит. Собака, собачка. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця (Номис); Мале перед цюцею заздалегідь уже танцює і хвалиться цюці, що тато прийде, і танцює, взявши цюцю за лапки (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
цюця —
-і, ж., дит. Собака, собачка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цюця —
ЦЮ́ЦЯ, і, ж., дит. Собака, собачка. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця (Номис, 1864, № 12285); Мале перед цюцею заздалегідь уже танцює і хвалиться цюці, що тато прийде, і танцює, взявши цюцю за лапки (Барв., Опов.., 1902, 442).
Словник української мови в 11 томах
цюця —
Цюця, -ці ж. Дѣтск. собачка. О. 1861. VIII. 8. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ном. № 12285. ум. цюцька, цюцінька, цюцічка.
Словник української мови Грінченка