цюця
ЦЮ́ЦЯ, і, ж., дит. Собака, собачка.
Спекла Луця: не схоче їсти й цюця (Номис, 1864, № 12285);
Мале перед цюцею заздалегідь уже танцює і хвалиться цюці, що тато прийде, і танцює, взявши цюцю за лапки (Барв., Опов.., 1902, 442).
Словник української мови (СУМ-11)