цюця
ЦЮ́ЦЯ, і, ж., дит.
Собака, собачка.
Спекла Луця: не схоче їсти й цюця (Номис);
Мале перед цюцею заздалегідь уже танцює і хвалиться цюці, що тато прийде, і танцює, взявши цюцю за лапки (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)ЦЮ́ЦЯ, і, ж., дит.
Собака, собачка.
Спекла Луця: не схоче їсти й цюця (Номис);
Мале перед цюцею заздалегідь уже танцює і хвалиться цюці, що тато прийде, і танцює, взявши цюцю за лапки (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)