Значення в інших словниках
-
цюця —
цю́ця іменник жіночого роду, істота собака дит.
Орфографічний словник української мови
-
цюця —
ЦЮ́ЦЯ, і, ж., дит. Собака, собачка. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця (Номис); Мале перед цюцею заздалегідь уже танцює і хвалиться цюці, що тато прийде, і танцює, взявши цюцю за лапки (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
-
цюця —
СОБА́КА, ПЕС, ЦУ́ЦИК розм., ГАВКУ́Н розм., ПСИ́НА розм., БРОВКО́ розм., РЯБКО розм., БАРБО́С розм. (дворовий непородистий); ЦЮЦЬКО́ розм., ЦЮ́ЦЯ дит.; ША́ВКА (невеликий кімнатний або дворовий собака); СУ́КА, СУ́ЧКА (самиця).
Словник синонімів української мови
-
цюця —
Цю́ця, -ці, -цею; цю́ці, цюць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
цюця —
ЦЮ́ЦЯ, і, ж., дит. Собака, собачка. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця (Номис, 1864, № 12285); Мале перед цюцею заздалегідь уже танцює і хвалиться цюці, що тато прийде, і танцює, взявши цюцю за лапки (Барв., Опов.., 1902, 442).
Словник української мови в 11 томах
-
цюця —
Цюця, -ці ж. Дѣтск. собачка. О. 1861. VIII. 8. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ном. № 12285. ум. цюцька, цюцінька, цюцічка.
Словник української мови Грінченка