чимчикувати

Чимчикува́ти, -ку́ю, -ку́єш

Значення в інших словниках

1. чимчикувати — див. ІТИ; п! ЧВАЛАТИ, ШКАНДИБАТИ.  Словник синонімів Караванського
2. чимчикувати — див. іти  Словник синонімів Вусика
3. чимчикувати — ЧИМЧИКУВА́ТИ, ЧИНЧИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Іти швидко, поспішно, часто ступаючи. Попід тином біжить мати Свою дочку переймати: – Вернись, – каже, – чи не чуєш? Куди ж це ти чимчикуєш?...  Словник української мови у 20 томах
4. чимчикувати — чимчикува́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
5. чимчикувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Іти швидко, поспішно, часто ступаючи. 2》 Іти (перев. повільно); плестися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чимчикувати — ІТИ́ (ЙТИ) (роблячи кроки, пересуватися в просторі), ПРОСТУВА́ТИ, ПРЯМУВА́ТИ, СТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ розм., ТО́ПАТИ розм., ТУПЦЮВА́ТИ розм., ТУ́ПЦЯТИ розм., ТУ́ПАТИ розм., ГРЯСТИ́ уроч., поет., ПОСТУПА́ТИСЯ розм., ПОСТУПА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
7. чимчикувати — ЧИМЧИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Іти швидко, поспішно, часто ступаючи. Попід тином біжить мати Свою дочку переймати:— Вернись,— каже,— чи не чуєш? Куди ж це ти чимчикуєш? (Укр. нар.  Словник української мови в 11 томах
8. чимчикувати — Чимчикува́ти, -ку́ю, -єш гл. Итти быстро. Шевч. 621. Люде ідуть мостом, а він прямо водою чимчикує. Драг. 140.  Словник української мови Грінченка