чирка —
ЧИ́РКА¹, и, ж. Невеликий дикий водоплавний птах родини качкових; мала качка. Після першого пострілу блискавично, з переляканим свистом звивалися в небо чирки (М.
Словник української мови у 20 томах
чирка —
чи́рка 1 іменник жіночого роду, істота птах * Але: дві, три, чотири чи́рки чи́рка 2 іменник жіночого роду фурункул * Але: дві, три, чотири чи́рки розм.
Орфографічний словник української мови
чирка —
I -и, ж. Невеликий дикий водоплавний птах родини качиних; мала качка. II -и, ж., розм. Те саме, що чиряк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чирка —
КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит.
Словник синонімів української мови
чирка —
ЧИ́РКА¹, и, ж. Невеликий дикий водоплавний птах родини качиних; мала качка. Після першого пострілу блискавично, з переляканим свистом звивалися в небо чирки (Стельмах, II, 1962, 277); Річкові качки — крижень, шилохвіст, свищ...
Словник української мови в 11 томах
чирка —
Чи́рка, -ки ж. 1) Чирокъ (утка). Не туди чирка носом керує. Ном. № 5091. 2) Чирей. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка