чотирикутник —
ЧОТИРИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. Мишко щасливо посміхався і механічно вирізував ножиком на ложі свого автомата третій великий чотирикутник (Ю.
Словник української мови у 20 томах
чотирикутник —
чотирику́тник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
чотирикутник —
-а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. || у знач. присл. чотирикутником. У формі такої фігури. || Простір, предмет у формі такої фігури.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чотирикутник —
Плоский багатокутник з 4-ма сторонами, ск., ч. рівносторонній (квадрат, ромб), трапеція.
Універсальний словник-енциклопедія
чотирикутник —
ЧОТИРИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. Мишко щасливо посміхався і механічно вирізував ножиком на ложі свого автомата третій великий чотирикутник (Збан., Таємниця..
Словник української мови в 11 томах