Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

чотирикутник

Чотирику́тник, -ка; -ники, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. чотирикутник — ЧОТИРИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. Мишко щасливо посміхався і механічно вирізував ножиком на ложі свого автомата третій великий чотирикутник (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  2. чотирикутник — чотирику́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. чотирикутник — -а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. || у знач. присл. чотирикутником. У формі такої фігури. || Простір, предмет у формі такої фігури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чотирикутник — Плоский багатокутник з 4-ма сторонами, ск., ч. рівносторонній (квадрат, ромб), трапеція.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. чотирикутник — ЧОТИРИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. Мишко щасливо посміхався і механічно вирізував ножиком на ложі свого автомата третій великий чотирикутник (Збан., Таємниця..  Словник української мови в 11 томах