Орфографічний словник української мови

чотирикутник

чотирику́тник

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чотирикутник — ЧОТИРИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. Мишко щасливо посміхався і механічно вирізував ножиком на ложі свого автомата третій великий чотирикутник (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  2. чотирикутник — -а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. || у знач. присл. чотирикутником. У формі такої фігури. || Простір, предмет у формі такої фігури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чотирикутник — Плоский багатокутник з 4-ма сторонами, ск., ч. рівносторонній (квадрат, ромб), трапеція.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. чотирикутник — Чотирику́тник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чотирикутник — ЧОТИРИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. Мишко щасливо посміхався і механічно вирізував ножиком на ложі свого автомата третій великий чотирикутник (Збан., Таємниця..  Словник української мови в 11 томах