Значення в інших словниках
-
чумацтво —
ЧУМА́ЦТВО, а, с. 1. Збірн. до чума́к 1; чумаки. Поки каша укипить, от чумацтво і розказує усяк, де хто ходив, що чував і що видав (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
чумацтво —
чума́цтво іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
чумацтво —
-а, с. 1》 Збірн. до чумак 1); чумаки. 2》 Чумацький промисел; чумакування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чумацтво —
Торгово-візницький промисел в Україні в XVI-XIX ст.; чумаки торгували переважно сіллю, яку везли з Чорноморського узбережжя, Криму і Галичини, а також рибою, хлібом та ін. товарами.
Універсальний словник-енциклопедія
-
чумацтво —
ЧУМА́ЦТВО, а, с. 1. Збірн. до чума́к 1; чумаки. Поки каша укипить, от чумацтво і розказує усяк, де хто ходив, що чував і що видав (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
-
чумацтво —
Чумацтво, -ва с. 1) Чумачество. Рудч. Чп. 220. Ходив чоловік у чумацтво. Мнж. 95. Ой хортуно небого, послужи мені немного: служила в чумацтві, служила в бурлацтві, послужи ще й у хазяйстві. Чуб. V. 524. 2) соб. чумаки. От вам, панове чумаство, на могорич. О. 1861. X. 23.
Словник української мови Грінченка