чумацтво
Чумацтво, -ва
с.
1) Чумачество. Рудч. Чп. 220. Ходив чоловік у чумацтво. Мнж. 95. Ой хортуно небого, послужи мені немного: служила в чумацтві, служила в бурлацтві, послужи ще й у хазяйстві. Чуб. V. 524.
2) соб. чумаки. От вам, панове чумаство, на могорич. О. 1861. X. 23.
Словник української мови Грінченка