шевро —
ШЕВРО́, невідм., с. М'яка тонка шкіра хромового дублення, виготовлена зі шкур кіз або козенят. Хто у селі мав тоді гроші на дороге взуття з шевро та хрому? (П.
Словник української мови у 20 томах
шевро —
шевро́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
шевро —
невідм., с. М'яка тонка шкіра хромового дублення, виготовлена зі шкур молодих кіз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шевро —
шевро́ (від франц. chevreau – козеня) шкіра хромового дублення, виготовлена з шкур молодих кіз. З Ш. виробляють взуття.
Словник іншомовних слів Мельничука
шевро —
Шкура молодих кіз (рідше кінська), вичинена, хромового дублення, використовується на верхи взуття.
Універсальний словник-енциклопедія
шевро —
ШЕВРО́, невідм., с. М’яка тонка шкіра хромового дублення, виготовлена з шкур молодих кіз. Хто у селі мав тоді гроші на дороге взуття з шевро та хрому? (Козл., Сонце..
Словник української мови в 11 томах