шевро
ШЕВРО́, невідм., с.
М'яка тонка шкіра хромового дублення, виготовлена зі шкур кіз або козенят.
Хто у селі мав тоді гроші на дороге взуття з шевро та хрому? (П. Козланюк);
Дивна машина – з одного боку вона проковтує білу тканину, а з другого – випускає м'яку і красиву штучну шкіру. Ця шкіра з успіхом конкурує з натуральним шевро, замшею, хромом (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)