1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

шевро

Шевро́, -ра́, -ро́ві, -ро́м (фр.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шевро — ШЕВРО́, невідм., с. М'яка тонка шкіра хромового дублення, виготовлена зі шкур кіз або козенят. Хто у селі мав тоді гроші на дороге взуття з шевро та хрому? (П. Словник української мови у 20 томах
  2. шевро — шевро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шевро — невідм., с. М'яка тонка шкіра хромового дублення, виготовлена зі шкур молодих кіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шевро — шевро́ (від франц. chevreau – козеня) шкіра хромового дублення, виготовлена з шкур молодих кіз. З Ш. виробляють взуття. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. шевро — Шкура молодих кіз (рідше кінська), вичинена, хромового дублення, використовується на верхи взуття. Універсальний словник-енциклопедія
  6. шевро — ШЕВРО́, невідм., с. М’яка тонка шкіра хромового дублення, виготовлена з шкур молодих кіз. Хто у селі мав тоді гроші на дороге взуття з шевро та хрому? (Козл., Сонце.. Словник української мови в 11 томах