1. Орфографічний словник української мови

шевро

шевро́

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шевро — ШЕВРО́, невідм., с. М'яка тонка шкіра хромового дублення, виготовлена зі шкур кіз або козенят. Хто у селі мав тоді гроші на дороге взуття з шевро та хрому? (П. Словник української мови у 20 томах
  2. шевро — невідм., с. М'яка тонка шкіра хромового дублення, виготовлена зі шкур молодих кіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шевро — шевро́ (від франц. chevreau – козеня) шкіра хромового дублення, виготовлена з шкур молодих кіз. З Ш. виробляють взуття. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. шевро — Шкура молодих кіз (рідше кінська), вичинена, хромового дублення, використовується на верхи взуття. Універсальний словник-енциклопедія
  5. шевро — Шевро́, -ра́, -ро́ві, -ро́м (фр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шевро — ШЕВРО́, невідм., с. М’яка тонка шкіра хромового дублення, виготовлена з шкур молодих кіз. Хто у селі мав тоді гроші на дороге взуття з шевро та хрому? (Козл., Сонце.. Словник української мови в 11 томах