Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

шепотинник

Шепоти́нник, -ка; -ники, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. шепотинник — -а, ч., діал. 1》 Шептун, обмовник. 2》 Дрібний базарний торговець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шепотинник — Шепоти́нник, -ка м. 1) Пришептывающій. Черк. у. 2) Наушникъ. 3) Мелкій базарный торговецъ.  Словник української мови Грінченка