шепотинник

шепоти́нник

-а, ч., діал.

1》 Шептун, обмовник.

2》 Дрібний базарний торговець.

Значення в інших словниках

1. шепотинник — Шепоти́нник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. шепотинник — Шепоти́нник, -ка м. 1) Пришептывающій. Черк. у. 2) Наушникъ. 3) Мелкій базарный торговецъ.  Словник української мови Грінченка