шепотинник

Шепоти́нник, -ка

м.

1) Пришептывающій. Черк. у.

2) Наушникъ.

3) Мелкій базарный торговецъ.

Значення в інших словниках

1. шепотинник — -а, ч., діал. 1》 Шептун, обмовник. 2》 Дрібний базарний торговець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. шепотинник — Шепоти́нник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)