шкурник —
Хрунь, запроданець, пристасованець, зрадянець, див. сервеліст, конформіст, прагматик, опортуніст, хамелеон
Словник чужослів Павло Штепа
шкурник —
ШКУ́РНИК, а, ч., розм. Той, хто дбає лише про власні інтереси, власне життя, власний добробут, достаток і т. ін. [Охріменко:] Знаєш що, браток? Ти не пролетаріат і не диктатура, а ти просто свистун і шкурник (І.
Словник української мови у 20 томах
шкурник —
шку́рник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
шкурник —
-а, ч., розм. Той, хто дбає лише про власні інтереси, власне життя, власний добробут, достаток тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шкурник —
ШКУ́РНИК, а, ч., розм. Той, хто дбає лише про власні інтереси, власне життя, власний добробут, достаток і т. ін. [Охріменко:] Знаєш що, браток? Ти не пролетаріат і не диктатура, а ти просто свистун і шкурник (Мик.
Словник української мови в 11 томах
шкурник —
Шкурник, -ка м. Шкуродеръ. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка