Значення в інших словниках
-
шкурник —
див. ШКУРА, ШКУРОДЕР.
Словник синонімів Караванського
-
шкурник —
див. скупий
Словник синонімів Вусика
-
шкурник —
Хрунь, запроданець, пристасованець, зрадянець, див. сервеліст, конформіст, прагматик, опортуніст, хамелеон
Словник чужослів Павло Штепа
-
шкурник —
ШКУ́РНИК, а, ч., розм. Той, хто дбає лише про власні інтереси, власне життя, власний добробут, достаток і т. ін. [Охріменко:] Знаєш що, браток? Ти не пролетаріат і не диктатура, а ти просто свистун і шкурник (І.
Словник української мови у 20 томах
-
шкурник —
шку́рник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
шкурник —
-а, ч., розм. Той, хто дбає лише про власні інтереси, власне життя, власний добробут, достаток тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шкурник —
Шку́рник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шкурник —
ШКУ́РНИК, а, ч., розм. Той, хто дбає лише про власні інтереси, власне життя, власний добробут, достаток і т. ін. [Охріменко:] Знаєш що, браток? Ти не пролетаріат і не диктатура, а ти просто свистун і шкурник (Мик.
Словник української мови в 11 томах