шрубувати —
див. ҐВИНТУВАТИ.
Словник синонімів Караванського
шрубувати —
ШРУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Загвинчувати.
Словник української мови у 20 томах
шрубувати —
шрубува́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
шрубувати —
шрубува́ти 1. закручувати (шуруп)(ст) 2. приховувати, затаювати (ст): Був собі звичайним мулярем, і це йому імпонувало. Ніколи навіть не шрубував своїх амбіцій, щоб стати будівничим підприємцем (Тарнавський З.)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
шрубувати —
-ую, -уєш, недок., діал. Загвинчувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шрубувати —
ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док.
Словник синонімів української мови
шрубувати —
ШРУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Загвинчувати,
Словник української мови в 11 томах
шрубувати —
Шрубувати, -бую, -єш гл. Винтить.
Словник української мови Грінченка