Лексикон львівський: поважно і на жарт

шрубувати

шрубува́ти 1. закручувати (шуруп)(ст)

2. приховувати, затаювати (ст): Був собі звичайним мулярем, і це йому імпонувало. Ніколи навіть не шрубував своїх амбіцій, щоб стати будівничим підприємцем (Тарнавський З.)

Лексикон львівський: поважно і на жарт

Значення в інших словниках

  1. шрубувати — див. ҐВИНТУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
  2. шрубувати — ШРУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Загвинчувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. шрубувати — шрубува́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  4. шрубувати — -ую, -уєш, недок., діал. Загвинчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шрубувати — ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док.  Словник синонімів української мови
  6. шрубувати — Шрубува́ти, -бу́ю, -бу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шрубувати — ШРУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Загвинчувати,  Словник української мови в 11 томах
  8. шрубувати — Шрубувати, -бую, -єш гл. Винтить.  Словник української мови Грінченка