Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

штукарка

Штука́рка, -ки, -рці; -ка́рки, -рок

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. штукарка — ШТУКА́РКА, и, ж., розм. Жін. до штука́р. [Старшина:] Попадя наша штукарка! Запровадила моду, щоб кожний раз, як один другого почастує, то щоб зараз і поцілувалися!.. (М.  Словник української мови у 20 томах
  2. штукарка — штука́рка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  3. штукарка — -и, розм. Жін. до штукар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штукарка — ШТУКА́РКА, и, ж., розм. Жін. до штука́р. [Старшина:] Попадя наша штукарка! Запровадила моду, щоб кожний раз, як один другого почастує, то щоб зараз і поцілувалися!.. (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
  5. штукарка — Штукарка, -ки ж. Забавница, проказница.  Словник української мови Грінченка