штукарка

штука́рка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. штукарка — ШТУКА́РКА, и, ж., розм. Жін. до штука́р. [Старшина:] Попадя наша штукарка! Запровадила моду, щоб кожний раз, як один другого почастує, то щоб зараз і поцілувалися!.. (М.  Словник української мови у 20 томах
2. штукарка — -и, розм. Жін. до штукар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. штукарка — Штука́рка, -ки, -рці; -ка́рки, -рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. штукарка — ШТУКА́РКА, и, ж., розм. Жін. до штука́р. [Старшина:] Попадя наша штукарка! Запровадила моду, щоб кожний раз, як один другого почастує, то щоб зараз і поцілувалися!.. (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
5. штукарка — Штукарка, -ки ж. Забавница, проказница.  Словник української мови Грінченка