1. Орфографічний словник української мови

штукарка

штука́рка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штукарка — ШТУКА́РКА, и, ж., розм. Жін. до штука́р. [Старшина:] Попадя наша штукарка! Запровадила моду, щоб кожний раз, як один другого почастує, то щоб зараз і поцілувалися!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  2. штукарка — -и, розм. Жін. до штукар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штукарка — Штука́рка, -ки, -рці; -ка́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. штукарка — ШТУКА́РКА, и, ж., розм. Жін. до штука́р. [Старшина:] Попадя наша штукарка! Запровадила моду, щоб кожний раз, як один другого почастує, то щоб зараз і поцілувалися!.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  5. штукарка — Штукарка, -ки ж. Забавница, проказница. Словник української мови Грінченка