штукарка

Штукарка, -ки

ж. Забавница, проказница.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штукарка — ШТУКА́РКА, и, ж., розм. Жін. до штука́р. [Старшина:] Попадя наша штукарка! Запровадила моду, щоб кожний раз, як один другого почастує, то щоб зараз і поцілувалися!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  2. штукарка — штука́рка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. штукарка — -и, розм. Жін. до штукар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штукарка — Штука́рка, -ки, -рці; -ка́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. штукарка — ШТУКА́РКА, и, ж., розм. Жін. до штука́р. [Старшина:] Попадя наша штукарка! Запровадила моду, щоб кожний раз, як один другого почастує, то щоб зараз і поцілувалися!.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах