Значення в інших словниках
-
юртувати —
ЮРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого, діал. Хвилювати; // Збуджувати, викликати гнів, роздратування. Козак людей юртує темний, хижий, п'яний (Сл. Гр.). 2. розм. Те саме, що юртува́тися 1. Їх же [дітей] там було чимало в той день, і отих дівчаточок, що ..
Словник української мови у 20 томах
-
юртувати —
юртува́ти дієслово недоконаного виду хвилювати; збуджувати, викликати гнів, роздратування; бути в збудженому стані розм.
Орфографічний словник української мови
-
юртувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 перех., діал. Хвилювати. || Збуджувати, викликати гнів, роздратування. 2》 неперех., розм. Те саме, що торгуватися 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
юртувати —
ЮРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех., діал. Хвилювати; // Збуджувати, викликати гнів, роздратування. Козак людей юртує темний, хижий, п’яний (Сл. Гр.). 2. неперех., розм. Те саме́, що юртува́тися...
Словник української мови в 11 томах
-
юртувати —
Юртува́ти, -ту́ю, -єш гл. Волновать, возмущать. Козак людей юртує темний, хижий, п'яний. К. МБ. ІІІ. 253. Юртуєш розум. К. ПС. 56.
Словник української мови Грінченка