юртувати

юртува́ти

дієслово недоконаного виду

хвилювати; збуджувати, викликати гнів, роздратування; бути в збудженому стані

розм.

Значення в інших словниках

1. юртувати — ЮРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого, діал. Хвилювати; // Збуджувати, викликати гнів, роздратування. Козак людей юртує темний, хижий, п'яний (Сл. Гр.). 2. розм. Те саме, що юртува́тися 1. Їх же [дітей] там було чимало в той день, і отих дівчаточок, що ..  Словник української мови у 20 томах
2. юртувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех., діал. Хвилювати. || Збуджувати, викликати гнів, роздратування. 2》 неперех., розм. Те саме, що торгуватися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. юртувати — Юртува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. юртувати — ЮРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех., діал. Хвилювати; // Збуджувати, викликати гнів, роздратування. Козак людей юртує темний, хижий, п’яний (Сл. Гр.). 2. неперех., розм. Те саме́, що юртува́тися...  Словник української мови в 11 томах
5. юртувати — Юртува́ти, -ту́ю, -єш гл. Волновать, возмущать. Козак людей юртує темний, хижий, п'яний. К. МБ. ІІІ. 253. Юртуєш розум. К. ПС. 56.  Словник української мови Грінченка