юртувати
Юртува́ти, -ту́ю, -єш
гл. Волновать, возмущать. Козак людей юртує темний, хижий, п'яний. К. МБ. ІІІ. 253. Юртуєш розум. К. ПС. 56.
Словник української мови ГрінченкаЮртува́ти, -ту́ю, -єш
гл. Волновать, возмущать. Козак людей юртує темний, хижий, п'яний. К. МБ. ІІІ. 253. Юртуєш розум. К. ПС. 56.
Словник української мови Грінченка