юртувати
ЮРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. кого, діал. Хвилювати;
// Збуджувати, викликати гнів, роздратування.
Козак людей юртує темний, хижий, п'яний (Сл. Гр.).
2. розм. Те саме, що юртува́тися 1.
Їх же [дітей] там було чимало в той день, і отих дівчаточок, що .. галасували, юртували, радились, але не купували нічого, крім витрішків (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)