ярок —
[йарок] -рка, м. (на) -рку, мн. -рки, -рк'іў
Орфоепічний словник української мови
ярок —
ЯРО́К, ярка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до яр¹. В ярок Марія до криниці Швиденько кинулася (Т. Шевченко); Дорога до річки йшла низом, ярком (Панас Мирний); Ліворуч чорнів невеличкий ярок, зарослий терном (О.
Словник української мови у 20 томах
ярок —
яро́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
ярок —
ярка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до яр I. 2》 діал. Рівчак. 3》 зах. Даховий жолоб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ярок —
ЯРО́К, ярка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до яр¹. В ярок Марія до криниці Швиденько кинулася (Шевч., II, 1953, 317); Дорога до річки йшла низом, ярком (Мирний, І, 1954, 245); Ліворуч чорнів невеличкий ярок, зарослий терном (Донч.
Словник української мови в 11 томах
ярок —
Ярок, ярка м. ум. отъ яр. 1) Овражекъ, канавка. 2) Ручей. Ярок тече. Вх. Уг. 278. 3) Кровельный желобъ. Вх. Лем. 488.
Словник української мови Грінченка