ярок
ЯРО́К, ярка́, ч.
1. Зменш.-пестл. до яр¹.
В ярок Марія до криниці Швиденько кинулася (Т. Шевченко);
Дорога до річки йшла низом, ярком (Панас Мирний);
Ліворуч чорнів невеличкий ярок, зарослий терном (О. Донченко);
В ярках шипшина червоніє, летить бджола, і квітне мак (В. Сосюра).
2. діал. Рівчак.
Ярок тече (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)