Значення в інших словниках
-
ясна —
[йасна] -сеин
Орфоепічний словник української мови
-
ясна —
ясен, мн. Ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп і коріння зубів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ясна —
Я́СНА, я́сен, мн. Ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп та коріння зубів. Від цинги хиталися зуби, пухли ясна, і, коли він кусав скибку хліба, – хліб ставав червоним від крові (З.
Словник української мови у 20 томах
-
ясна —
Я́СНА, я́сен, мн. Ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп та коріння зубів. Від цинги хиталися зуби, пухли ясна, і, коли він кусав скибку хліба,— хліб ставав червоним від крові (Тулуб, В∆ степу..
Словник української мови в 11 томах
-
ясна —
Я́сна, ясен ж. мн. Десна. Камен. у., Черк. у.
Словник української мови Грінченка