Крим

Крим, -му

м. Крымъ. Годі, годі, чумаченьки, в Криму соли брати! Рудч. Чп. 102.

Значення в інших словниках

1. Крим — Крим іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. Крим — Поїхав у Крим по капусту. Пішов за чимось і довго не повертається.  Приповідки або українсько-народня філософія
3. Крим — На пд. України, у межах АР Крим. Глибоко вдається в Чорне м., зі сх. омивається Азовським м., із зх. на сх. (між мисами Кара-Мрун та Фонар) — 324 км, з пн. на пд. (від Перекопського перешийка до миса Сарич)- 207 км. Площа бл. 27 тис. км2.  Універсальний словник-енциклопедія
4. Крим — пройти́ (і) Крим і Рим (і мі́дні тру́би), ірон. Побувати всюди, надивитися всього, зазнати всіляких випробувань (перев. стосується осіб з поганою репутацією, низькою культурою поведінки).  Фразеологічний словник української мови
5. Крим — Крим, -му, -мові, в -му́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)