бабувати

Бабува́ти, -бу́ю, -єш

гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.

Значення в інших словниках

1. бабувати — бабува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. бабувати — -ую, -уєш, недок., заст. Бути бабою (див. баба I у 6 знач.); приймати дітей під час пологів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бабувати — БАБУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., заст. Бути бабою (див. ба́ба¹ 6); приймати дітей під час пологів. Лазорчиху взяли в друге село бабувати (Панас Мирний); [Риндичка:] У вівторок я бабувала у Зіньки Тухленкової (М.  Словник української мови у 20 томах
4. бабувати — Бабува́ти, -бу́ю, -бу́єш, -бу́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. бабувати — БАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Бути бабою ( див. ба́ба¹ 6); приймати дітей під час пологів. Лазорчиху взяли в друге село бабувати (Мирний, IV, 1955, 223); [Риндичка:] У вівторок я бабувала у Зіньки Тухленкової (Кроп.  Словник української мови в 11 томах