балабан
Балабан, -на
м.
1) Родъ хлѣбнаго печенья. Подай лиш отам з запічка балабани гарячі, тетерю та під'їмо хоч трохи. О. 1861. XI. Кух. 27.
2) Родъ растенія. ЕЗ. V. 246.
3) Птица: разновидность сокола. У Вх. Пч. II. 19: Gentilis (Falco nobilis).
Словник української мови Грінченка